о себе...

[Terezka]

Когда мы отрекаемся от мечты и обретаем
умиротворение, то вступаем в краткий
период спокойной жизни. Но потом убитые мечты начинают разлагаться и тлеть
внутри нас, отравляя все наше существование. Мы становимся жестокими сначала с
близкими людьми, а потом и с самими собой. Тогда-то и возникают у людей болезни
душевные и телесные. Наша трусость приводит нас как раз к тому, чего мы
пытались избежать, отказываясь от борьбы, — к разочарованию и поражению. А
потом, в один прекрасный день смрад гниющих мечтаний становится просто
нестерпимым, мы начинаем задыхаться и желать смерти. Смерти, которая освободит
нас от нашей самоуверенности, от наших дел и от убийственного покоя воскресных
вечеров. (с)

Comments

[Pidkova44]

...

и от убийственного покоя воскресных вечеров. (с)

Сильно написано. Цікаво, що у найбільш розвинений країнах світу показники кількості хронічних депресивних станів серед населення є найбільші.
Життя без мрії для мене - це тупик.

[Terezka]

Pidkova44, все стається тому, що за цінності сприймаємо, далеко не ті речі, які би варто було б ... якби ж навчитись цінувати те мале що, маємо кожний день...

Життя без мрії для мене - це тупик.

, я не думаю, що тільки для тебе ) , нормальна людина просто не може бути без мрії, життя без неї втрачає свій сенс...