Крокуй спокійно поміж гамору та поспіху – пам’ятай про спокій, що захований у тиші.
Крокуй так далеко, наскільки це можливо; не зрікаючись себе будь у добрих стосунках з іншими людьми. Проповідуй свою правду ясно і спокійно, і слухай те, що промовляють інші, навіть дурні і невігласи, – бо і вони мають, що розповісти.
Якщо порівнюватимеш себе з іншими, можеш почутись розчарованим або марнославним,
- бо завжди знайдуться кращі і гірші від тебе. Радій однаково як своїм досягненням, так і своїм планам. Виконуй з серцем свою працю, якою б не була вона малою – це насправді вічна вартість у мінливостях долі.
Будь обережним у своїх починаннях, цей світ повний омани і ошуканства. Але нехай це не заступить тобі правдивих чеснот: багато людей прагне високих ідеалів, і життя усюди сповнене героїзму. Будь собою, а головне, не борись із почуттями: не будь цинічним до любові – перед обличчям байдужості і розчарувань вона єдина вічна, як трава.
Приймай з покорою те, що несуть літа, зрікаючись без гіркоти молодечого запалу.
Розвивай силу духу, щоб у наглому нещасті могла для тебе бути, наче щит. Лише не виснажуй себе творами власної уяви. Багато страхів породжені втомою і самотністю.
Дотримуючись здорової дисципліни, все ж будь лагідний до себе.
Ти – дитина всесвіту, не менше, ніж дерева і зорі, маєш право бути тут. І чи зрозуміло це тобі, чи ні, сприйми на віру, що всесвіт є таким, яким повинен бути. Отож, будь у злагоді з Богом, що б ти не думав про Його існування. Взагалі, чим би ти не займався, й якими б не були твої прагнення, у вуличному гаморі, хаосі життя ти повинен зберегти спокій своєї душі. З усім ошуканством, спекотою і розвіяними мріями все ж цей світ є чудовий.
Будь уважним, старайся бути щасливим.